40 років тому світ змінився назавжди. Сьогодні ми в коледжі не просто згадували дату — ми проживали історію та аналізували майбутнє під час масштабного заходу «40 років потому: межа, яку не можна перейти знову». Під керівництвом викладача біології Тетяни Анатоліївни Пицишин студенти провели справжнє тижневе дослідження. Результатом став унікальний інтерактивний сайт пам’яті 💻 — цифровий архів ліквідаторів, переселенців та подій 1986 року.
✨ Головні інновації заходу:
▪️ Аудіоінсталяція «Голоси Чорнобиля»: простір, де тиша розривається спогадами очевидців. Без зайвого візуалу, лише голос, що пронизує до мурашок.
▪️ Поєднання форматів: QR-коди, що миттєво переносять з аудіозони на сайт, де кожен міг залишити свій відгук, перетворюючи пам’ять на живу дискусію.
⚠️ Найважливіше — сучасність.
Ми провели паралель: від подвигу «водолазів» Ананенка, Беспалова та Баранова — до героїзму українських енергетиків, які сьогодні тримають безпеку ЗАЕС під обстрілами та в окупації. Чорнобиль мав бути останньою помилкою людства, але сьогодні ядерний тероризм знову загрожує світу. Ми не маємо права на байдужість. Пам’ятаємо минуле, щоб захистити майбутнє.
