«Екскурс у простір українського мистецтва першої половини ХХ–го століття» - такою була тема засідання обласного методичного об’єднання викладачів культурології закладів фахової передвищої освіти Тернопільської області, що в режимі відео-конференції днями відбулась у Технічному коледжі ТНТУ ім. І. Пулюя. Участь у ньому взяли 33 викладачі із 21-го закладу передвищої фахової освіти краю. Найбільше представників – із Теребовлянського фахового коледжу культури і мистецтв.

Відкрила засідання голова методоб’єднання викладачів культурології, викладачка Технічного коледжу ТНТУ ім. Івана Пулюя Ольга Володимирівна Коневич. Вона подякувала учасникам за активність та наголосила на важливості теми засідання, зупинилась на особливостях умов, у яких відбувався розвиток мистецтва першої половини ХХ століття, та його основних напрямках.

Відтак методистка Тернопільського ОКІППО Наталія Романівна Саранчук детальніше зупинилась на знакових постатях, котрі стали символами даної епохи та назавжди вплели свої імена в історію живопису, архітектури, музики України.

Традиційні культура та побут українців початку ХХ-го століття яскраво описала викладачка-методистка Теребовлянського фахового коледжу культури і мистецтв М. О. Ліпніцка, а дозвілля – викладачка цього ж коледжу Н.М. Марцинів. Грунтовне дослідження провела, спілкуючись зі старожилами. Приміром, її бабуся розповіла про так звану «Котильовану забаву», коли на танець дівчата запрошували хлопців, а не навпаки. Якось уже так трапилось, що колись парубки були надто сором’язливими.

Про «Людину, котра була театром» оповіла викладач-методист спеціалізації «Видовищно-театралізовані заходи» Теребовлянського фахового коледжу культури і мистецтв Галина Ярославівна Козак. Йшлось про творчий і життєвий шлях Леся Курбаса, який став батьком нашого Тернопільського театру.

«Появі театру також сприяла наявність у Тернополі театрально-видовищних приміщень. Приваблював міщан актовий зал зі сценою у будинку спортивно-культурного товариства «Сокіл», де сьогодні кінотеатр ім. І. Франка та зал «Міщанського братства», де нині обласна філармонія, - зазначила. - Для відкриття театру Лесь Курбас підготував «Наталку Полтавку». Вистава пройшла з великим успіхом 18 жовтня 1915 року. Пропозицію Л. Курбаса назвати трупу «Тернопільський український театр» було категорично відкинуто, аж після кількох звернень цензор затвердив назву «Тернопільські театральні вечори». Це був перший український стаціонарний театр у Тернополі, який діяв від вересня 1915-го до червня 1917-го».

А ось Тернопільська художня школа носить ім`я знаного художника, маляра-монументаліста, засновника «бойчукізму» Михайла Бойчука. Про митця й вчителя, котрий прославив Тернопільщину на цілий світ, доповідь презентували одразу кілька викладачів Теребовлянського фахового коледжу культури і мистецтв. До слова, вони анонсували також відкриття музею-садиби майстра. Про кременчанина, відомого композитора, педагога, фольклориста Михайла Вериківського захопливо розповіла викладачка-методистка Н. Т. Юзвишин. Зокрема, вона зупинилась на хоровій музиці деригента як способі виражання національно-патріотичних ідей. Майже три години спілкування минули непомітно. Вони не тільки відкрили маловідомі й цікаві сторінки історії, культури й мистецтва України і, зокрема, Тернопільщини першої половин ХХ століття, а й збагатили кожного духовно та заохотили до ще глибшого вивчення даного періоду й зарядили неймовірним позитивом до нових звершень.

Ольга Володимирівна Коневич - голова
обласного методичного об’єднання викладачів
культурології ЗФПО Тернопільської області